Чернігівська область

Північне Лівобережжя та сусідні області

Чернігівщина простягається на півночі України й займає 31 865 км². На заході вона межує з Київською областю, на сході — із Сумською, а на півдні — з Полтавською. За площею Чернігівська область посідає третє місце серед областей України.

Чернігів і становлення області

Адміністративний центр області — Чернігів. За часів Київської Русі місто було одним із найзначніших на Чернігово-Сіверській землі. У 1802 році Чернігів став центром Чернігівської губернії, що виникла після поділу Малоросійської губернії. Сучасну область утворено 15 жовтня 1932 року в складі УРСР. Від 1991 року вона входить до складу незалежної України.

Населення на початку століття і перед 2022 роком

За переписом 2001 року населення Чернігівської області становило 1 245,30 тис. осіб. За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року в області проживало 959 315 осіб. Упродовж 1991–2012 років в області зняли з обліку 40 сіл, а станом на 2020 рік кількість зниклих сіл сягнула 55.

Поліська низовина і річкова мережа

Ліси вкривають 20 % Чернігівщини. Областю протікає близько 1200 річок загальною довжиною приблизно 8,5 тис. км. Серед найбільших — Дніпро й Десна; до приток Десни належать Сейм, Остер, Снов та Убідь. На півдні області протікає Удай. Клімат Чернігівщини помірно континентальний: середня температура січня становить −7 °C, липня — +19 °C, а за рік випадає 550–660 мм опадів.