Українські музичні інструменти: назви та види

Українські музичні інструменти — інструменти українського народу й частина його культури; серед них є духові, струнні та ударні. Трембіта — дерев’яна труба завдовжки до 3 метрів, а басоля — смичковий інструмент басового регістру.

Українські музичні інструменти: назви за видами

Основні назви зручно розташувати за тим, що приводить інструмент у звучання:

Духові звучать завдяки повітрю, струнні — завдяки коливанню струн, а ударні й шумові дають звук від удару або руху самого предмета. Басоля в ансамблі створює басову опору й супроводжує інші інструменти; тому однакова належність до струнних ще не означає однакової ролі в музиці.

Духові: сопілка, трембіта, дуда та окарина

До народних духових належать сопілка, дводенцівка, жалійка, трембіта, дуда, окарина й ріг. Їх легко впізнавати за формою: довга трембіта, трубчаста сопілка та невелика окарина потребують різного способу спрямувати повітря.

Сопілка, денцівка, флояра й жалійка

Серед назв, пов’язаних із сопілковою традицією, трапляються флояра та флоєра. Окремо називають гуцульську денцівку. Для слухача корисніше запам’ятати ці назви разом із сопілкою, ніж сприймати кожну як назву цілком іншої групи інструментів.

Жалійка теж належить до народних духових. З початку 1900-х вона посіла помітне місце в народних оркестрах і ансамблях. Її назву варто шукати поруч із сопілками, хоча звучання цих інструментів легко розрізнити на слух.

Трембіта, дуда, зозулька й свищик

Трембіту вирізняє довгий прямий корпус; дуда належить до духових інструментів. Дерев’яна трембіта поєднує музику й народні ремесла України: для такого інструмента форма корпусу визначає спосіб видобування звуку.

Окарину називають зозулькою; серед духових назв також є свищик. Джоломига, або дводенцівка, має два паралельні канали: один дає басову партію, другий — мелодію. Таке поєднання дозволяє почути супровід і наспів від одного виконавця.

Струнні: бандура, кобза, торбан, цимбали та ліра

Струнні розрізняють за способом гри: серед них є щипкові та смичкові. Окремий спосіб звуковидобування мають цимбали й колісна ліра:

У цимбалів струни звучать після удару паличками, тоді як колесо ліри безперервно торкається струн. Така відмінність відчутна на слух: короткий відгук цимбалів чергується із протяжним звуком ліри.

Бандура, кобза й торбан

Кобза — старовинний щипковий інструмент, від назви якого походить слово «кобзар». Вона мала від 5 до 12 струн. Згодом її замінила бандура: сучасна концертна бандура має 55–65 струн залежно від моделі.

Торбан теж належить до щипкових, але має два грифи, 14 струн і 12–13 приструнків. Приструнки дають змогу поєднувати звуки основних струн із додатковим супроводом. Тому назви «кобза», «бандура» й «торбан» позначають інструменти з різною будовою.

Цимбали, ліра, скрипка та басоля

Цимбали, колісна ліра, скрипка й басоля належать до струнних інструментів. Скрипка веде вищу мелодійну лінію, а басоля підтримує її низькими звуками. Такий розподіл допомагає почути в ансамблі мелодію та її основу окремо.

Басоля відома в Україні з 17 ст.. Її описують як інструмент із чотирма струнами, які настроюють квінтами, рідше квартами. У троїстих музиках вона служить басовою опорою та акомпанементом.

Ударні й самозвучні: тулумбаси, бубон, бугай, рубель

Серед ударних розрізняють інструменти з визначеною та невизначеною висотою звуку. Інша корисна відмінність — чи коливається натягнута мембрана, чи звучить сам корпус інструмента.

Тулумбаси, бубон і бугай

Тулумбаси, які також називають литаврами, та бугай належать до мембранофонів. У цій групі є й барабан. Їх об’єднує мембрана, коливання якої створює звук.

Бубон входить до переліку ударних і шумових інструментів. Його короткий удар допомагає тримати пульс танцю, тоді як протяжні звуки басолі або ліри займають у звучанні інше місце.

Рубель, дримба та козобас

Рубель і дримбу зараховують до самозвучних інструментів. Рубель дає ритмічний шорсткий звук, коли по його ребристій поверхні проводять іншим предметом. У дримби пружний язичок приводять у рух пальцем, а положення рота змінює відтінок звуку.

Щоб відчути принцип гри на дримбі, дійте послідовно:

1. Прикладіть рамку дримби до губ, залишивши язичку простір для вільного руху.
2. Легко торкніться язичка пальцем, щоб він почав коливатися.
3. Змінюйте форму ротової порожнини, щоб почути різні відтінки звуку.

Козобас стоїть у переліку струнних інструментів. Це зручний орієнтир для розрізнення: у нього джерелом звуку є струна, у дримби — пружний язичок, а в рубеля — ребриста поверхня.

Давні згадки та місце інструментів у побуті

Відомості про давньоукраїнські інструменти збереглися в літописах і агіографічній літературі; пізніші назви містять азбуковники та лексикони доби Відродження й Бароко. Це допомагає простежити інструментальну традицію від давніх згадок до описів усталених назв.

Інструменти слугували сигналами в мисливському, пастушому та військовому побуті, супроводжували обряди, спів і танець. Військовий побут — одна з історичних тем, поруч із якою доречно згадати день українського козацтва; для обрядової музики важливішими були нагода виконання та участь громади.

Як складається звучання народного ансамблю

В ансамблі найпростіше почути окремо наспів, низьку опору й ритмічні акценти. Скрипка може вести мелодію, басоля підтримувати її знизу, а бубон позначати пульс. Так назви інструментів пов’язуються не лише з їхньою будовою, а й з тим, що саме чує слухач.

Для наступного знайомства з народною музикою оберіть виконання, де добре чути кожну партію. Почніть із пари контрастних інструментів — наприклад, сопілки та цимбалів — і зверніть увагу, де закінчується один звук та починається інший.