Донецька область

Населення промислової Донеччини

За переписом 2001 року населення Донецької області становило 4 841,10 тис. осіб. За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року — 4 059 372 особи. Для області характерне переважання міського населення: у 2017 році його частка становила 90,8 %. У промисловості Донбасу зосереджена значна частина зайнятості регіону.

В області живуть представники понад 120 етносів, зокрема українці, росіяни, греки, євреї, німці й татари. Українці переважають у національному складі області; їхня частка особливо висока в північних, північно-західних і південно-західних районах.

Від утворення області до адміністративного центру в Донецьку

Донецьку область утворили в липні 1932 року. Спершу її адміністративним центром був Артемівськ, нині Бахмут, а згодом ним стало місто Сталіно, нині Донецьк. Сучасних меж область набула у 1938 році, коли з її складу виокремили Ворошиловградську, нині Луганську, область. Донецьк залишається адміністративним центром області, проте з жовтня 2014 року обласна державна адміністрація тимчасово перебуває в Краматорську.

Від Донецького кряжа до Азовського моря

Область лежить у межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На півдні її береги омиває Азовське море. Суходолом вона межує з Луганською, Харківською, Дніпропетровською та Запорізькою областями. Її площа становить 26 517 км², а протяжність із півночі на південь — 278 км. Найвища точка, заввишки 344 м, розташована поблизу селища Рідкодуб; географічний центр області — у селищі Піски Покровського району.