Вінницька область

Вінниця та становлення області

Вінницьку область утворено 27 лютого 1932 року. Її адміністративний центр, Вінниця, стоїть на Південному Бузі. Місто пов’язують із замком, який Федір Коріятович заклав у 1363 році на високому березі поблизу впадіння річки Віннички в Буг. Назва Вінниці трапляється в документі 1385 року.

Землі сучасної області в літописні часи входили до Київської Русі, а згодом — до Галицько-Волинського князівства. Після битви на річці Синюха 1362 року Поділля перейшло під владу великого князя литовського Ольгерда. Його племінники Коріятовичі зводили тут замки, довкола яких розвивалися поселення, зокрема Вінниця й Брацлав.

Населення Вінниччини

За переписом 2001 року в області проживало 1 772,40 тис. осіб. За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року населення області становило 1 509 515 осіб.

Область на мапі України

Вінниччина лежить у центральній частині України й займає 26 513 км². На заході вона сусідить із Хмельницькою та Чернівецькою областями, на півночі — із Житомирською, на сході — з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Південні межі області проходять поряд з Одеською областю та Молдовою.

Подільська височина й середнє Побужжя

Територія області розташована на правобережжі Дніпра, у межах Подільської височини. Її центральною річковою віссю є Південний Буг: землі Вінниччини лежать у його середній течії.