Волинська область
Оновлено:
Зміст
Луцьк і чотири райони
Адміністративний центр області — Луцьк. До її складу входять Луцький, Володимирський, Камінь-Каширський і Ковельський райони. За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року в області проживало 1 021 356 осіб; за переписом 2001 року — 1 060,70 тис. осіб.
Область, утворена 1939 року
Волинську область утворено 4 грудня 1939 року. Археологічні пам’ятки пізнього палеоліту виявлено, зокрема, у Луцьку й Торчині, а поселення неолітичної доби — у низці сіл області. У літописній згадці під 981 роком земля дулібів-волинян належить до Київської Русі. Наприкінці X століття адміністративним центром цих земель був Володимир. Згодом Волинь входила до Волинського та Галицько-Волинського князівств, перебувала у складі Великого князівства Литовського й Речі Посполитої.
Полісся, височина та прикордоння
Понад три чверті території області лежить у межах Поліської низовини; інша її частина охоплює Волинську височину. Площа області становить 20 143 км². На заході вона межує з Люблінським воєводством Польщі, на півночі — з Берестейською областю Білорусі, на сході — з Рівненською областю, а на півдні — зі Львівською. У межах Волині пролягає 395 км державного кордону. Серед розташованих на ньому пунктів переходу — Устилуг, Ягодин, Доманове та Заболоття.
Дані взято з
- Вікідані, CC0 (переглянуто 21.10.2026)
- Державна служба статистики України, «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року» (статистичний збірник), табл. 1 (переглянуто 20.10.2026)
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року, «Загальна кількість наявного населення» (тис. осіб), Держкомстат України (переглянуто 20.10.2026)
- Вікіпедія, «Волинська область», CC BY-SA 4.0 (переглянуто 21.10.2026)

