Житомирська область

Від поліських лісів до річкових долин

Північ Житомирщини належить до Полісся, а південь — до Лісостепу. Клімат області помірно континентальний, із вологим літом і м’якою зимою. На півночі переважають дерново-підзолисті ґрунти, на півдні — чорноземи. У Коростенському районі розташований Поліський природний заповідник, створений 1968 року.

Рельєф області — переважно хвиляста рівнина, що знижується на північ і північний схід. На півночі здіймається Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 330 м. Річки Житомирщини належать до басейну Дніпра; серед них — Тетерів, Случ, Ірпінь, Уж та Ірша. Озера Чорне, Озерянське й Дідове лежать у басейні Уборті.

Житомирщина між сусідніми областями

Область займає 29 832 км². На сході вона межує з Київською областю, на півдні — з Вінницькою, а на заході — з Хмельницькою та Рівненською. Північно-східна частина Житомирщини лежить у межах Поліської низовини, тоді як значна частина півдня й південного заходу — у межах височин.

Вересень 1937-го

Житомирську область утворили 22 вересня 1937 року із західних районів Київської області. Територія сучасної Житомирщини має значно давнішу історію: поблизу Радомишля на Тетереві виявлено палеолітичну стоянку, а Овруч і Коростень відомі як міста, що постали в IX столітті.

Житомир та райони області

Адміністративний центр області — Житомир. До її складу входять Житомирський, Бердичівський, Коростенський і Звягельський райони. Серед міст області — Бердичів, Коростень, Малин, Звягель та Овруч.