Житомирська область
Оновлено:
Зміст
Від поліських лісів до річкових долин
Північ Житомирщини належить до Полісся, а південь — до Лісостепу. Клімат області помірно континентальний, із вологим літом і м’якою зимою. На півночі переважають дерново-підзолисті ґрунти, на півдні — чорноземи. У Коростенському районі розташований Поліський природний заповідник, створений 1968 року.
Рельєф області — переважно хвиляста рівнина, що знижується на північ і північний схід. На півночі здіймається Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 330 м. Річки Житомирщини належать до басейну Дніпра; серед них — Тетерів, Случ, Ірпінь, Уж та Ірша. Озера Чорне, Озерянське й Дідове лежать у басейні Уборті.
Житомирщина між сусідніми областями
Область займає 29 832 км². На сході вона межує з Київською областю, на півдні — з Вінницькою, а на заході — з Хмельницькою та Рівненською. Північно-східна частина Житомирщини лежить у межах Поліської низовини, тоді як значна частина півдня й південного заходу — у межах височин.
Вересень 1937-го
Житомирську область утворили 22 вересня 1937 року із західних районів Київської області. Територія сучасної Житомирщини має значно давнішу історію: поблизу Радомишля на Тетереві виявлено палеолітичну стоянку, а Овруч і Коростень відомі як міста, що постали в IX столітті.
Житомир та райони області
Адміністративний центр області — Житомир. До її складу входять Житомирський, Бердичівський, Коростенський і Звягельський райони. Серед міст області — Бердичів, Коростень, Малин, Звягель та Овруч.
Дані взято з
- Вікідані, CC0 (переглянуто 21.10.2026)
- Державна служба статистики України, «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року» (статистичний збірник), табл. 1 (переглянуто 20.10.2026)
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року, «Загальна кількість наявного населення» (тис. осіб), Держкомстат України (переглянуто 20.10.2026)
- Вікіпедія, «Житомирська область», CC BY-SA 4.0 (переглянуто 21.10.2026)

